Аттекс сироп 4 мг/мл Оральний розчин (сироп)
Активна речовина: атомоксетин (atomoxetine)
Показання
Застосовується для лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) у дітей, підлітків і дорослих.
Однойменна складова, речовина атомоксетин, при потраплянні в організм пацієнта підвищує ступінь концентрації уваги. Паралельно з цим компонент покращує поведінкові навички, регулюючи рівень нейротрансмітерів у головному мозку. Atomoxetine Hydrochloride може допомогти підвищити здатність звертати увагу, концентруватися, залишатися зосередженим та перестати метушитися. Вважається, що гідрохлорид атомоксетину діє через відновлення балансу певних природних речовин (нейротрансмітерів) у мозку.
Фармакологічна дія препарату:
Симпатоміметик центральної дії. Атомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів.
Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.
Механізм дії
Атомоксетин являє собою тверду речовину білого кольору, яка випускається в капсулах з 10, 18, 25, 40, 60, 80 і 100 мг. Вважається, що механізм дії пов'язаний з пригніченням пресинаптичного транспортера норадреналіну. Як норепінефрін, так і дофамін були залучені до патофізіології СДВГ. Aтомоксетин має високу розчинність у воді і добре всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність коливається від 63 до 94%. На рівні крові їжа впливає незначно. Він метаболізується шляхом Р450 CYP2D6 і досягає максимальної концентрації в плазмі через 1-2 години, з періодом напіввиведення близько 5,2 годин при інтенсивному метаболізмі. При поганому метаболізмі період напіввиведення атомоксетину із плазми становить 21,6 години. Пацієнти, які погано метаболізують препарати CYP2D6, можуть мати пікові концентрації у плазмі, які у десять разів вищі, ніж у пацієнтів з інтенсивним метаболізмом. Період напіввиведення, максимальні концентрації в плазмі та загальна експозиція препарату для атомоксетину однакові у дітей, підлітків та дорослих, коли значення скориговані на масу тіла.
Дозування
Дозування атомоксетину в дітей віком спочатку вивчалося у відкритому дослідженні за участю 30 суб'єктів у віці 7-14 років. Прийом АТХ починали з 10-20 мг та титрували до оптимальної дози (<90 мг) протягом 11 тижнів. Середня кінцева загальна добова доза становила 1,9 мг/кг/добу (діапазон: 0,4–3,2 мг/кг/добу). Основні симптоми СДВГ значно зменшилися, що вимірювалося за допомогою шкали оцінки СДВГ, розрахованої дослідником-IV (ADHD-RS-IV), яка являє собою шкалу з 18 пунктів, що використовує діагностичні критерії діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів, четверте видання (1-IV).
Максимальна добова доза, схвалена FDA США для дітей та підлітків з вагою ≤70 кг, становить 1,4 мг/кг/добу; для дітей та підлітків з вагою >70 кг та дорослих вона становить 100 мг/добу. Дослідження з використанням до 2,4 мг/кг/добу та 3,0 мг/кг/добу, не показали покращення загальної відповіді у дітей або підлітків, які не реагували на нижчі дози ATX (від 1,2 до 1,8 мг/кг/добу). При припиненні прийому атомоксетину немає необхідності у зниженні дози, оскільки припинення прийому препарату не пов'язане із гострими симптомами відміни.
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від вживання їжі.
Початкову дозу та подальший режим лікування визначає лікар:
- Діти та підлітки з масою тіла до 70 кг: стартова доза становить 0,5 мг/кг на добу. Через тиждень її можуть підвищити до 1,2 мг/кг на добу (максимально — 1,4 мг/кг або 100 мг на добу).
- Пацієнти з масою тіла понад 70 кг та дорослі: початкова доза — 40 мг на добу, через 7 днів збільшується до 80 мг на добу. Максимальна доза — 100–120 мг на добу.
За необхідності добову дозу можна розділити на два прийоми (вранці та ввечері), щоб знизити ризик побічних ефектів.
Протипоказання до застосування
закритокутова глаукома;
тяжкі поразки серця;
одночасне застосування з інгібіторами МАО;
Підвищена чутливість до препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах.
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер і призначена виключно для ознайомлювальних цілей. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації.
Постановка діагнозу та вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!
